Глобальні тренди, що переписують правила для українського агрофуду

Коли якість стає мовою бізнесу, стандарти перетворюються з витрат на інвестицію. FSSC сьогодні – лише база. Справжня гра починається на рівні IFS та BRC, де довіра і простежуваність визначають ціну контракту та швидкість зростання компанії. До вашої уваги інфо-дайджест – тренди за підсумками New Food Summit.

Світовий агрофуд уже переживає зміну парадигми: глобальні тренди впливають не лише на споживчу поведінку, але й на бізнес-моделі, операційну структуру та фінансову логіку підприємств. Те, що ще вчора вважалося конкурентною перевагою, сьогодні стає лише базовою умовою допуску до ринку.

Європейські ритейлери дедалі чіткіше формулюють свої вимоги: для постачальників важливими є IFS або BRC, тоді як ISO 22000 перестає бути маркером зрілості системи.

FSSC 22000 – це нині «план-мінімум», який підтверджує відповідність основним вимогам безпечності, але не забезпечує повного рівня довіри для великих торговельних мереж.

Фактично, для компаній, які прагнуть експортувати у ЄС, FSSC – це проміжна станція на шляху до BRC чи IFS.

Хвиля вже тут

Дані досліджень Gradus Research свідчать: українські споживачі, навіть в умовах війни, демонструють ті самі зрушення, що вже кілька років формують тренди у світі: менше алкоголю, більше функціональності свідомості, турботи про здоров’я.

Покоління Z (люди, народжені приблизно із середини 1990-х до початку 2010-х років) задає «безалкогольну революцію», а нові харчові стратегії українців – це не тимчасова адаптація, а системна зміна.

Виробники реагують:

• оновлюють рецептури
• впроваджують функціональні інгредієнти
• переглядають підходи до упаковки
• у фокусі – простежуваність
• акцент на комунікації зі споживачем.

Тренд на non-alcohol і wellness-продукти поступово стає локомотивом зростання маржі.

Європейські вимоги: виклик чи трамплін

У найближчі роки саме міжнародні стандарти якості та безпечності визначатимуть логіку бізнесу – від підходів до оцінки ризиків і простежуваності до структури партнерств та формування маржі. Для українських виробників це не лише виклик, а й можливість зміцнити позиції на ринку ЄС.

ISO 22000 уже не забезпечує тієї комерційної ваги, яку мав раніше: ритейл очікує вагоміших та суворіших доказів контролю ризиків і прозорої простежуваності.
Оновлені стандарти сімейства ISO/PRP (зокрема ISO 22002:2025) створюють нову технічну основу, проте ринкові платформи й надалі орієнтуються на IFS та BRC.

Саме перехід на IFS/BRC відкриває доступ до сегменту покупців, для яких сертифікати є не формальністю, а гарантією довіри. Там, де конкуренція ведеться не за обсяг, а за репутацію, вищі стандарти стають прямим шляхом до преміальної ціни контракту.

Стратегічні вектори зростання

• Експорт із преміальним позиціонуванням. Простежуваність і контроль ризиків – нова мова переговорів із європейськими партнерами.
• Функціональні продукти та безалкогольні категорії. Маржинальні ніші зростають швидше, ніж ринок загалом.
• Раціоналізація процесів. Від хаотичного запасу продуктів – до планомірного управління ресурсами й операційної стійкості.
• Цифрова простежуваність. Інтеграція ERP, QR-ідентифікації та моніторингу ланцюгів постачання.

Запитання, які варто поставити на нарадах уже сьогодні

1. Яка стратегія переходу з ISO 22000 до FSSC? Далі – від FSSC до IFS або BRC на найближчі 12–24 місяці?
2. Які продукти мають найвищий потенціал для експорту до ЄС і готові до адаптації?
3. Який рівень інвестицій у сертифікацію, R&D та простежуваність готовий бізнес витримати без втрати ліквідності?
4. Як перетворити відповідність стандартам на аргумент у продажах і джерело доданої вартості?

Підсумок

Глобальні тренди вже змінюють правила – і швидкість їхнього впливу лише зростатиме.

Для українського агрофуду ключове питання сьогодні – не чи готуватися, а як швидко діяти.

НАССР та ISO 22000 – мінімальна база, FSSC – це відправна точка. IFS або BRC – наступний рівень зрілості, який відкриває двері до Європи.

І саме ті, хто зроблять ці кроки першими, зможуть перетворити вимоги стандартів на конкурентну перевагу, а комплаєнс – на нову економіку довіри.