Нова філософія НАССР: чи готові українські виробники до змін?
Актуальне інтерв’ю
Олександр Кравчук,
перший заступник директора ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України».
Система НАССР – основа безпечності харчових продуктів. Проте українська нормативна база, зокрема Наказ Мінагрополітики № 590 від 01.10.2012, дедалі частіше критикується як дещо застаріла та невідповідна сучасним підходам Codex Alimentarius, ISO 22000 та вимогам міжнародних торговельних мереж.
Про те, чому час оновлювати національний НАССР, який вигляд повинна мати нова модель управління безпечністю та чи готові до цього українські законодавці та підприємства, ми поспілкувалися з Олександром Кравчуком, першим заступником директора ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України».
– Пане Олександре, тема оновлення вітчизняних вимог до системи НАССР набуває дедалі більшої актуальності. Представники бізнесу, аудитори й науковці щораз частіше говорять, що українська модель НАССР застаріла й не відповідає викликам сучасного ринку. Як Ви оцінюєте ситуацію? Чи справді ми маємо нормативну базу, що вже не підтримує розвиток систем безпечності, а радше його стримує?
– Сьогодні національна модель НАССР потребує оновлення: чинні підходи переважно формалізовані й частково не відповідають сучасним ризик-орієнтованим практикам.
Потрібне системне, поетапне оновлення нормативної бази з акцентом на:
- ризик-орієнтованість;
- гармонізацію;
- цифровізацію.
Це дасть змогу державі ефективніше гарантувати безпеку харчової продукції й підтримувати бізнес.
Діагностика: що не так із нинішньою системою
– Які саме положення Наказу № 590 Ви вважаєте застарілими або такими, що вже не узгоджуються з актуальною Codex Alimentarius, ISO 22000 чи FSSC 22000 v6?
– Положення Наказу № 590 в частинах, що стосуються вимог до документування методик і контролів, у лабораторній практиці вже не відповідають реаліям.
Згаданий Наказ надто концентрується на форматах журналів та шаблонних записах, замість того, щоб вимагати валідації аналітичних методик, оцінки меж виявлення та кількісної невизначеності, процедур управління змінами в методах та підтвердження ефективності заходів контролю.
– Якщо порівняти українські вимоги з міжнародними, чи не виглядає наш НАССР радше як спрощений чек-лист?
Продовжуйте читати з повним доступом до е-журналу
«Управління якістю»
