Організація проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах харчової промисловості

Пільговий стаж після серпня 1992 р. враховується тільки за умови, якщо на підприємстві проводилася атестація робочих місць кожні п’ять років. Якщо атестацію не проводили, то працівник втрачає право вчасного виходу на пенсію, навіть якщо працював на дуже важкому виробництві.

Правова основа атестації робочих місць

У ст. 5 Закону України «Про охорону праці» вказано, що роботодавець під час укладання трудового договору з працівником повинен письмово повідомити його про умови праці та наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я та про права працівника на пільги й компенсації за роботу в таких умовах. Працівник підтверджує своїм підписом про згоду роботи в таких умовах.

КМУ 01.08.1992 ухвалив Постанову № 442 «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі – Порядок) для встановлення відносин між роботодавцями й працівниками та з метою реалізації їхніх прав на:

• безпечні умови праці;
• пільгову пенсію;
• компенсації за роботу у шкідливих умовах.

Закон України «Про охорону праці», згаданий Порядок та «Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджені Постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41, є правовою основою для проведення атестації умов праці.

З радянських часів існують Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Проте їх недостатньо, право на пільгову пенсію працівників слід підтвердити результатами атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві.

Критерії віднесення робочих місць до атестації

Атестують тільки ті робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, сировина й матеріали можуть бути потенційними джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що здатні несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також їхніх нащадків. Цими чинниками можуть бути:

• хімічні речовини 1–4 класів небезпеки;
• підвищені рівні шуму, вібрації, різноманітних випромінювань;
• несприятливі параметри мікроклімату;
• наявність біологічних факторів;
• важкість і напруженість праці;
• робота в нічну зміну тощо.

Атестаційна комісія: склад, строки, обов’язки та відповідальність

Атестацію робочих місць проводить атестаційна комісія. Роботодавець затверджує її склад і повноваження.

Проводити атестацію робочих місць за умовами праці можуть лише атестовані лабораторії згідно з Порядком атестації лабораторії на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Атестацію проводять не рідше одного разу на п’ять років.

Роботодавець відповідає за своєчасність проведення атестації. Перед тим як провести атестацію, керівник підприємства повинен видати наказ про порядок проведення атестації робочих місць. Позачергову атестацію проводять у разі зміни умов праці з ініціативи:

• трудового колективу підприємства;
• профспілкового комітету;
• роботодавця;
• органів Державної експертизи умов праці за участі органів санітарного нагляду України.

Терміни проведення наступної атестації умов праці на підприємстві можливо перенести на клопотання роботодавця через поважні причини, але не більше ніж на один рік, а працівники можуть користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими попередньою атестацією.

Документальне підтвердження атестації

Кожне засідання атестаційної комісії оформлюють відповідними протоколами.

Оцінка умов праці під час атестації робочих місць проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248.

Гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці та МОЗ України. Оцінка факторів виробничого середовища проводиться з урахуванням часу їхнього впливу протягом робочого часу. Структура робочого часу, час впливу шкідливих факторів виробничого середовища, складності та напруженості трудового процесу і зайнятість працівника в цих умовах визначаються на підставі результатів фотографії робочого часу.

Фотографія робочого часу – це послідовне фіксування часу, що витрачається працівником протягом робочого дня (зміни) на виконання обумовлених технологічним процесом операцій, а також перерви в роботі. Фотографії робочого часу виконуються роботодавцем і оформляються у довільній формі.

Практичні приклади оцінки умов праці

Для вимірювань показників використовують сертифіковані прилади й обладнання. Вони повинні відповідати метрологічним вимогам і бути повіреними в установлені строки. Такі дослідження виконують під час роботи за характерних для технологічного процесу умов. Результати вимірювання виробничих факторів оформлюють протоколами. Отримані результати лабораторних досліджень порівнюють із нормативами, враховуючи критерії оцінення умов праці.

Критерії оцінки умов праці на підприємстві наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Критерії оцінки умов праці

Небезпечні та шкідливі фактори	III клас: шкідливі умови й характер праці
	1-й ступінь	2-й ступінь	3-й ступінь
шкідливі хімічні речовини:	перевищення ГДК:
1 клас небезпеки	до 2 разів	2,1–4 рази	>  4 разів
2 клас небезпеки	до 3 разів	3,1–5 разів	>  5 разів
3–4 класи небезпеки	до 4 разів	4,1–6 разів	>  6 разів
пил фіброгенної дії	перевищення ГДК:
	до 2 разів	2,1–5 разів	> 5 разів
шум, дБ	перевищення ГДР:
	до 10	10–15	> 15
мікроклімат у приміщенні:	вище гранично допустимих значень у теплий період або нижче мінімально допустимих значень у холодний період
температура повітря, ºС	до 4	4,1–8	вище 8
Швидкість руху повітря, м/с	вище або нижче рівнів допустимих значень у холодний і теплий періоди року
	до 3 разів	понад 3 рази	–
відносна вологість повітря, %	перевищення рівнів допустимих норм у теплий період року
	до 25	понад 25	–
біологічні чинники:	мікроорганізми
1 клас небезпеки	до 2 разів	2,1–4	> 4
2 клас небезпеки	до 3 разів	3,1–6	> 6
3–4 класи небезпеки	до 5 разів	5,1–10	> 1
важкість праці:	динамічна робота
• потужність зовнішньої роботи (Вт) під час роботи за участю м’язів плечового поясу;	Чол. 45	–	–
	Жін. 30,5	–	–
• маса піднімання та переміщення вантажу, кг	Чол. 31–35	35	–
	Жін. 11–15	15	–
робоча поза	перебування у нахиленому положенні (до 30º) 26–50% тривалості зміни	перебування у нахиленому положенні (за 30º) понад 50% тривалості зміни	–
	перебування у вимушеному положенні (на колінах, навпочіпки) до 25% тривалості зміни	перебування у вимушеному положенні (на колінах, навпочіпки) понад 25% тривалості зміни	–
нахили тулуба, переміщення у просторі (ходіння, зумовлене технологічним процесом)	вимушені нахили (понад 30°) 101–300 разів за зміну	вимушені нахили (понад 30°) 300 разів за зміну	–
переміщення в просторі (ходіння, обумовлене технологічним процесом)	10,1–17 км за зміну	Понад 17 км за зміну	–
напруженість праці:	увага
• тривалість зосередження (% до тривалості зміни);	понад 75	–	–
• щільність сигналів у середньому за годину напруженість аналізаторних функцій:	понад 300	–	–
• зору (катег. зорових робіт)	високоточна	особливо точна (оптич. прилади)	–
Змінність	нерегулярні зміни з роботою вночі	–	–

Класифікація умов праці

Після вимірювань виробничих факторів експерти проводять класифікацію умов праці робочих місць, на яких ці фактори були зафіксовані. Умови праці відносять до одного з чотирьох класів:

• оптимальні (небезпеки немає, або вона в межах норми);
• допустимі (шкода, що наноситься роботою для організму, зникає після відпочинку: наприклад, втома очей);
• шкідливі (шкода, що наноситься організму, може викликати професійні захворювання, що загрожують тимчасовою або постійною втратою працездатності);
• небезпечні (праця може викликати гостре професійне захворювання або загрожує життю).

Якщо у повітрі робочої зони присутні дві або більше шкідливі речовини різного типу дії, кожну з них вважають окремим фактором. Для речовин з однаковим типом дії сумарний вплив оцінюють шляхом додавання відношень їхніх фактичних концентрацій до ГДК. У разі, якщо сума відношень перевищує 1, то ступінь шкідливості такої групи речовин визначають, виходячи з цього перевищення з урахуванням класу небезпеки найтоксичнішої речовини, а всю групу оцінюють як одну речовину.

На основі комплексної оцінки робочі місця зараховують до одного з класів умов праці:

• з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;
• зі шкідливими та важкими умовами праці;
• зі шкідливими умовами праці.

Показники факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгову пенсію наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Показники підтвердження права працівників на пільгову пенсію

Право на пільгову пенсію працівників підтверджується за наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних чинників III класу умов праці:
за Списком № 1:	за Списком № 2:
не менше 2 чинників 3-го ступеня відхилення від норми або	не менше 1 чинника 3-го ступеня відхилення від норми або
1 чинника 3-го ступеня і 3 чинників 1-го чи 2-го ступеня відхилення від норми або	3 чинників 1-го чи 2-го ступеня відхилення від норми або
4 чинників 2-го ступеня відхилення від норми	4 чинників 1-го ступеня відхилення від норми

Основним документом, до якого заносять результати атестації робочих місць, є карта умов праці. За результатами атестації робочих місць за умовами праці видається наказ про її результати.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці й оздоровлення працівників і під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за кошти підприємств.

Пільги і компенсації працівникам за важкі та шкідливі умови праці наведено на рисунку.

Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Керівник підприємства затверджує перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників із пільговою пенсією за погодженням із профспілковим комітетом. Витяги з цього наказу додають до трудових книжок працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Працівники харчових виробництв, що мають професії за Списком № 2, наділяються правом на пенсію за віком:

• чоловіки – після досягнення 55 років, які мають 30 років загального стажу, з яких 12,5 років – за Списком № 2;
• жінки – після досягнення 55 років із загальним стажем 25 років, з яких не менше 10 років – пільговий.

Пільговий стаж після серпня 1992 р. враховується тільки за умови, якщо на підприємстві проводилася атестація робочих місць кожні п’ять років. Якщо атестацію не проводили, то працівник втрачає право вчасного виходу на пенсію, навіть якщо працював на дуже важкому виробництві.

Позапланова атестація робочих місць

Якщо на підприємстві організовуються нові робочі місця, вводиться в експлуатацію нове обладнання або сировина, відбувається зміна технологічних процесів на виробництві, то роботодавець повинен провести позапланову атестацію робочих місць, навіть за наявності чинної декларації відповідності. Також роботодавець може отримати припис про проведення позапланової спеціальної оцінки умов праці, якщо в ході проведення державного нагляду за дотриманням трудового законодавства були виявлені порушення.

Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць покладається на роботодавця.

Матеріали атестації робочих місць за умовами праці є документами суворої звітності та зберігаються на підприємстві 50 років.

Постановою від 30.06.2023 р. № 660 уряд вніс зміни до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442.

Особливості атестації під час воєнного стану

Встановлено, що атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують мати чинність та використовуються у період воєнного стану й протягом шести місяців із дати його припинення чи скасування.

За несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена адміністративна відповідальність.