Плануються зміни у законодавстві про торгівлю харчовими продуктами в Україні
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, яким передбачено імплементацію норм Директиви Європейського Парламенту і Ради «Про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства» від 17.04.2019 № 2019/633 у національне законодавство.
Законопроєктом пропонується внести зміни у преамбулу Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», доповнивши, що «цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів, у тому числі в процесі реалізації харчових продуктів, а також визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї».
У законопроєкті пропонується додати терміни у перелік визначень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», зокрема:
- «суб’єкт торговельної діяльності»;
- «торгова потужність»;
- «харчовий продукт, що швидко псується».
Пропоновані зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»:
- доповнити ст. 4 новою частиною щодо шляхів здійснення державного регулювання торговельної діяльності харчовими продуктами в Україні
- перейменувати назву розділу VIII на «Реалізація (торгівля) харчовими продуктами»
- доповнити заголовок ст. XX «Вимоги до договорів купівлі-продажу (постачання) харчових продуктів, договорів про торговельне співробітництво»
З метою протидії безвідсотковому кредитуванню виробників торговими мережами у проєкті пропонується:
- закріпити у нормах закону, що поставлені торговій мережі товари підлягають оплаті в установлений термін, який розпочинається з дня їхнього фактичного отримання;
- визначити граничні терміни відстрочки оплати за отримані від постачальника товари;
- ввести обмеження на сумарний обсяг усіх виплат постачальником харчових продуктів на користь торгових мереж (включаючи як плату за придбання товарів, так і плату за просування товарів).
Передбачається, що реалізація положень законопроєкту дасть можливість удосконалити законодавство про торговельну діяльність і забезпечити прозорість прийняття органами державної влади та органами місцевого самоврядування рішень у сфері торгівлі, уніфікувавши вимоги, що висувають до суб’єктів господарювання, стосовно організації та здійснення торговельної діяльності, а також забезпечити розвиток торговельної діяльності для максимально повного задоволення потреб у товарах і створити основу для формування ринкової й недискримінаційної системи реалізації харчових продуктів.
