Керування психосоціальними ризиками в системах управління якістю і безпеки праці та здоров’я працівників

Є потреба у впровадженні в організаціях міжнародного стандарту ISO 45003:2021 з керування психосоціальними ризиками не тільки в системах управління безпекою праці й здоров’я працівників, а й у системах управління якості

Політикою Європейського Союзу визнано, що покращення умов праці має вирішальне значення для досягнення високої якості роботи, підвищення продуктивності та збільшення зайнятості. У цьому контексті в ЄС здійснюються дослідження умов праці, які проводить що п’ять років Європейський фонд покращення умов життя та праці, збираючи цінну інформацію про ключові аспекти умов праці робітників через їх опитування з 1990 року.

У звітах аналізуються результати опитування працівників країн ЄС про умови праці. Базуючись на відповідях працівників, робляться висновки щодо впливу фізичних, інтелектуальних і психологічних аспектів праці на здоров’я робітників, їх продуктивність і якість роботи.

Сьогодні актуальність розгляду впливу психосоціальних чинників і ризиків на здоров’я працівників і якість роботи підвищився через COVID-2019 і воєнний стан в Україні та пов’язану з цим стресову ситуацію. Необхідність розроблення заходів щодо надання психологічної допомоги населенню під час пандемії та війни підтверджена низкою досліджень.

Психосоціальні ризики на роботі негативно позначаються на якості продукції й провокують виникнення та розвиток стресу у працівників, знижуючи рівень їх добробуту, що у разі тривалого та серйозного впливу може призвести до виникнення захворювань, а це завдає роботодавцям і державі великих збитків.

За оцінками досліджень Європейського фонду покращення умов життя та праці, 50–60% усіх втрачених робочих днів в ЄС, а це, відповідно, не випущена кількість продукції та зниження її якості, пов’язані зі стресом на роботі. На національному рівні всіх держав світу було виявлено, що стрес завдає значних і реальних збитків роботодавцям і суспільству в цілому та є глобальною проблемою.

Основні терміни у керуванні психосоціальними ризиками

У стандартах BSI PAS 1010:2011 та ISO 45003:2021 надано визначення термінів з керування психосоціальними ризиками (таблиця 1).

Таблиця 1. Терміни з керування психосоціальними ризиками

№	Термін	Визначення
1.	Стрес на роботі (work-related stress) п. 2.14 BSI PAS 1010:2011	Це комбінація емоційних, когнітивних, поведінкових та психологічних реакцій на несприятливі та шкідливі аспекти посадових обов’язків, організації та умов роботи. Примітки 1. Отримано з Настанови Європейської комісії про стрес на роботі, 2002 (European Commission (2002). Guidance on work-related stress – Spice of life or kiss of death?) 2. Стрес на роботі може бути викликаний різними чинниками, як, наприклад, посадовими обов’язками, організацією та умовами роботи та поганою комунікацією
2.	Психосоціальний чинник (psychosocial factor) п. 2.7 BSI PAS 1010:2011	Це взаємодія між змістом роботи, її організацією та управлінням, іншими зовнішніми та організаційними умовами, компетенціями та потребами працівників
3.	Психосоціальний ризик (psychosocial risk) п. 2.8 BSI PAS 1010:2011	Це ймовірність того, що психосоціальні чинники вплинуть на здоров’я працівника через його сприйняття, досвід і тяжкість хворобливого стану, викликаного ними. Примітка Визначення Міжнародної організації праці, 1986 (International Labour Organization (1986). Psychosocial factors at work: Recognition and control)
4.	Психосоціальний ризик (psychosocial risk) п. 3.1 ISO 45003:2021	Це поєднання ймовірності виникнення пов’язаної з роботою небезпеки психосоціального характеру та тяжкості травми й погіршення здоров’я, які можуть бути спричинені цими небезпеками. Примітка 1 Небезпеки психосоціального характеру охоплюють аспекти організації роботи, соціальні чинники на роботі, робоче середовище, обладнання та небезпечні завдання

Отже, психосоціальний ризик – це ймовірність того, що у працівника на фоні стресу виникне переживання (під впливом небезпечних чинників та через його сприйняття, досвід і стан здоров’я) і тяжкий хворобливий стан, викликаний цим переживанням, а це може вплинути на якість роботи й продукції.

Психосоціальні ризики передусім пов’язані з системами безпеки праці й здоров’я працівників і ніяк практично не пов’язані з системою управління якістю, хоча вони суттєво впливають на результативність систем управління якістю (рисунок 1) і їх треба враховувати як небезпечні чинники, що впливають на ймовірність і ступінь тяжкості появи невідповідності в СУЯ.

МОП та ВОЗ зазначили у своїх документах, що на сучасному етапі розвитку людства стрес на роботі є фундаментальною глобальною проблемою, яка впливає на:

• всі аспекти життєдіяльності та добробуту людини як на роботі, так і вдома;
• фінансово-економічну складову держав;
• загальну продуктивність праці;
• системи управління якістю.

Стрес провокує загострення хронічних захворювань систем органів людини та, як наслідок, передчасну втрату працездатності.

Реакція може виникнути, коли працівники піддаються впливу небезпечних чинників стресу на роботі, й охоплює психосоціальні та/або фізичні небезпеки.

З урахуванням таких реакцій на стрес маємо модель причинно-наслідкового ланцюга «Стрес – стресори (небезпечні чинники стресу) – реакція на стрес – наслідки від реакції на стрес» (рисунок 2).

Багато є доказів, що коли стресові реакції тривають протягом тривалого проміжку часу, це може призвести до стійких, незворотних наслідків для здоров’я:

• хронічна втома;
• виснаження;
• проблеми з опорно-руховим апаратом;
• серцево-судинні захворювання.

На здатність людини справлятися зі стресом можуть впливати індивідуальні характеристики, такі як здоров’я, особистість, цінності, цілі, вік, стать, рівень освіти та сімейна ситуація. Ці характеристики можуть або посилити, або пом’якшити дію небезпечних чинників психосоціального ризику на роботі та, своєю чергою, на переживання стресу.

Вплив психосоціальних ризиків і стресу, пов’язаного з роботою, на здоров’я виходить за межі певного індивідуума і може вплинути на продуктивність і стійкість всієї організації. Це, зокрема, погане психосоціальне робоче середовище, яке впливає на продуктивність і стан організації, зокрема на:

• задоволеність роботою;
• моральний стан;
• продуктивність;
• плинність кадрів;
• відсутність на роботі;
• презентабельність;
• організаційну відданість;
• інше.

Є потреба у впровадженні в організаціях міжнародного стандарту ISO 45003:2021 з керування психосоціальними ризиками не тільки в системах управління безпекою праці й здоров’я працівників, а й у системах управління якості (ISO 9001:2015).

Розглянемо модель керування психосоціальними ризиками згідно з ISO 45003:2021.

Модель керування психосоціальними ризиками відповідно до ISO 45003:2021

У стандарті ISO 45003 визначено, що є три групи психосоціальних небезпек (небезпечних чинників):

• аспекти організації роботи;
• соціальні чинники на роботі;
• робоче середовище, обладнання та небезпечні завдання.

Однак на практиці за наведеним моделями причинно-наслідкових зв’язків необхідно розглядати одну психосоціальну небезпеку – це стрес працівника і три групи небезпечних психосоціальних чинників, при цьому заходи з керування психосоціальними ризиками пов’язуватимуться з цими групами небезпечних чинників. Отже, модель керування психосоціальними ризиками (рисунок 3) згідно зі стандартом ISO 45003 буде пов’язана з трьома групами небезпечних психосоціальних чинників, що збільшують ймовірність переживання стресу працівником, і тяжкість травм, і захворювання, та відповідними трьома групами заходів зі зниження впливу психосоціальних ризиків.

Щоб мінімізувати вплив психосоціальних ризиків необхідно вжити відповідних заходів (таблиця 2).

Таблиця 2. Заходи зі зниження психосоціальних ризиків

Перша група	Друга група	Третя група
Заходи зі зниження психосоціальних ризиків, пов’язаних з:
організацією праці	соціальними чинниками	робочим середовищем, обладнанням і небезпечними завданнями
Посилення контролю працівників за тим, як вони виконують свою роботу, наприклад, впровадження гнучкого графіка роботи, розподіл робочих місць, збільшення консультацій щодо робочих практик або надання працівникам можливості контролювати темп виконання робочих завдань	Підвищення обізнаності про психосоціальні ризики й надання інформації та навчання працівників щодо того, як повідомляти про них	Забезпечення та обслуговування відповідного обладнання для виконання роботи (наприклад, обладнання для виконання вантажно-розвантажувальних робіт вручну) і поліпшення обладнання в разі потреби
Запровадження перерв для відпочинку та обмеження спілкування, пов’язаного з роботою, мобільним телефоном та електронною поштою в неробочий час	Заохочення завчасного повідомлення працівників про проблеми через демонстрацію зобов’язань організації щодо забезпечення сприятливого, дружнього робочого середовища та збереження конфіденційності
Консультування працівників і, якщо вони є, представників працівників щодо змін на робочому місці та того, як вони можуть на них вплинути	Вжиття заходів підтримки для працівників, які зазнають негативного впливу психосоціальних ризиків	Покращення середовища та фізичних характеристик робочого місця для ізолювання або захисту працівників від небезпек (наприклад, шуму, освітлення, вібрації, температури, хімікатів)
Визначення робочих функцій, наглядових відносин і вимог до продуктивності для мінімізації плутанини та двозначності	Розроблення організаційної політики та настанов, які окреслюють очікувану робочу поведінку та способи керування неприйнятною поведінкою
Установлення пріоритетів завдань і надання гнучких часових меж для виконання	Надання конкретних інструкцій щодо того, як керувати передбачуваними ризиками, реагувати в разі настання інциденту і надавати допомогу працівникам після інциденту
Сприяння розвитку компетентності та розподіл робочих завдань між працівниками з відповідними знаннями, навичками й досвідом, які відповідають складності та тривалості завдання	Забезпечення навчання для розвитку обізнаності та відповідних навичок для виявлення психосоціальних ризиків і розпізнавання ранніх ознак пов’язаного з роботою стресу та погіршення здоров’я	Ізолювання або захист працівників від психосоціальних небезпек, наприклад, фізичні бар’єри для зменшення ризику насильства
Забезпечення більшого доступу до соціальної підтримки для працівників, які працюють віддалено або на ізольованих робочих місцях	Надання доступу або інформації про служби підтримки, загальні служби охорони праці, конфіденційне обговорення, консультування та посередницькі послуги щодо врегулювання конфліктів або надання інформації про них
Обмеження віддаленої та/або ізольованої роботи, якщо це необхідно	Інформування працівників про їхні права та обов’язки
Забезпечення ефективного нагляду, конструктивного зворотного зв’язку та керівництва працівниками	Визнання та винагорода за відданість і досягнення працівників	Надання та вимога використання відповідних і ефективних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) у випадках, коли є ризики, які неможливо мінімізувати за допомогою ефективних засобів контролю вищого рівня
Покращення ставлення до керування психосоціальними ризиками та повідомлення про них, зокрема про стрес, пов’язаний з роботою, домагання, залякування та насильство на роботі	Підвищення культури на робочому місці за допомогою низки інтегрованих програм (наприклад, практики керування охороною здоров’я та безпекою праці, соціальна відповідальність, екологічна сталість, залучення громади)
Надання практичної підтримки в періоди пікового навантаження (наприклад, додаткові або більш досвідчені працівники)	Сприяння створенню робочого місця, де немає пов’язаного з роботою насильства та домагань
	Надання жертвам насильства та домагань, пов’язаних з роботою (зокрема, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань), доступу до оперативних та безпечних послуг підтримки

Нова модель керування психосоціальними ризиками в СУЯ і СУБПіЗП

Пропонується нова модель керування психосоціальними ризиками стресу з урахуванням небезпечних чинників.

Згідно з п. 8.3. стандарту ISO 45003 для реабілітації та повернення до роботи працівників організація повинна розробити та впровадити відповідні програми.

Програми реабілітації та повернення до роботи спрямовані на надання відповідної підтримки працівникам, які зазнають негативного впливу психосоціальних небезпечних чинників, зокрема там, де це призвело до відсутності на роботі.

Розробляючи ці програми, організація повинна брати до уваги, що працівники можуть мати підвищену потенційну можливість впливу психосоціальних ризиків у межах процесу повернення до роботи, наприклад, коригування діяльності для полегшення повернення до роботи може призвести до змін у:

• робочих завданнях;
• взаєминах і соціальній взаємодії;
• нагляді;
• культурі праці;
• сприйнятті досягнень і цінності роботи.

Потенційна можливість підвищеного впливу психосоціальних ризиків стосується працівників, які повертаються на роботу незалежно від причини їхньої відсутності.

Своєчасне сприяння потерпілим працівникам є важливим. Організації можуть заохочувати завчасне повідомлення про проблеми, демонструючи зобов’язання зберігати конфіденційність і забезпечуючи сприятливе, шанобливе робоче середовище.

Потенційною можливістю впливу психосоціальних ризиків під час повернення на роботу слід керувати відповідно до способів запобігання та управління всіма психосоціальними ризиками.

Незалежно від характеру програм втручання, розроблених для зменшення психосоціальних ризиків на роботі, вони мають:

• базуватися на фактичних даних;
• пристосовуватися до наявних робочих місць;
• бути комплексними та своєчасними.

Реалізація заходів має бути добре спланованою й забезпеченою ресурсами, також необхідно залучати тих, хто постраждав від стресу або потенційно може постраждати. Залучення співробітників має вирішальне значення.

Врешті усі такі програми повинні бути адекватно оцінені, а результати оцінювання введені в цикл постійного вдосконалення.

Взаємозв’язок між професійною небезпекою, психосоціальною небезпекою і невідповідністю в СУЯ

У практичному сенсі керування психосоціальними, професійними ризиками та невідповідностями СУЯ пов’язані взаємодіями, що спостерігаються між психосоціальними та більш традиційними професійними ризиками (як, наприклад, фізичні, хімічні впливи).

Взаємозв’язок між професійною й психосоціальною (стресом) небезпеками та невідповідністю СУЯ, і навпаки, на практиці виникає дуже часто, тому важливо розуміти, що професійна небезпека і небезпечна подія є небезпечними чинниками для психосоціального ризику, які впливають на зростання ймовірності й тяжкості наслідків виникнення стресу у працівника – захворювання та/або втрати результативності системи.

У разі зворотного впливу працівник, який переживає стрес, є небезпечним чинником для виникнення інциденту, що призводить до травм працівника на роботі та/або втрат результативності СУЯ (рисунок 4).

Висновки

1

На практиці слід використовувати таке визначення терміна «стрес» – шкідлива фізична та емоційна реакція, спричинена дисбалансом між уявними потребами й передбачуваними ресурсами та здатністю людей справлятися з цими вимогами.

2

Варто застосовувати таке визначення психосоціального ризику – ймовірність того, що у робітника виникне переживання стресу під впливом небезпечних чинників та через його сприйняття, досвід, стан здоров’я і тяжкість хворобливого стану, викликаного цим переживанням, що також вплине на якість продукції й робіт і на його захворювання.

3

Слід визначити такі групи небезпечних психосоціальних чинників стресу, пов’язаних з роботою:

• аспекти організації роботи;
• соціальні чинники на роботі;
• робоче середовище;
• інфраструктура (обладнання та інше);
• небезпечні завдання;
• воєнні загрози;
• стан здоров’я працівника.

4

Враховувати три рівні заходів зі зниження психосоціальних ризиків під час розроблення (карт) психосоціальних ризиків у моделі керування психосоціальними ризиками:

5

Під час визначення рівнів ризиків професійних, психосоціальних і невідповідностей СУЯ слід враховувати їхній взаємозв’язок.