Експорт меду у КНР та ЄС: законодавчі вимоги і поради для виробників
Щоб правильно стікерувати та маркувати продукт для ЄС, потрібно звернутися до Регламенту (ЄС) № 1169/2011 про надання інформації про харчові продукти споживачам, який є обов’язковим для виконання
Україна з кожним роком відкриває все нові й нові ринки збуту для того, щоб підприємці диверсифікували свої ризики, і це особливо є важливим в умовах війни.
Ринок ЄС вже доволі давно відкритий для українського виробника, що не скажеш про ринок КНР, який відкрився лише у 2024 році. Тож варто з’ясувати, на що звернути увагу українському виробникові під час експортування продукції в КНР та ЄС, і дійти висновків, наскільки цікаві наразі ці ринки для України.
Мед – це продукт тваринництва, тому проходження контролю є обов’язковим для експорту цього продукту.
Підтвердженням якості продукту є видавання сертифіката на відповідність вимогам країни, в яку планується експортувати товар.
Такий сертифікат видається на кожну партію й називається ветеринарним, або сертифікатом здоров’я, залежно від країни призначення. У разі додавання меду у склад продукції – це може бути сертифікат для композитних продуктів.
Розберімося, як це працює, й сконцентруємось на натуральному меді – для розуміння процесу та всіх нюансів.
КНР: особливості реєстрації
У Китайській Народній Республіці чинна дворівнева процедура схвалення імпорту для певних видів товарів:
- 1 етап – надання дозволу для країни (у нашому випадку України);
- 2 етап – реєстрація окремих підприємств через Головне митне управління Китайської Народної Республіки (GACC).
Підприємства, які мають намір експортувати до КНР певні види товарів, повинні бути зареєстровані через GACC (з подальшим видаванням реєстраційного номера в КНР).
Як потрапити до цих списків?
Відповідна заявка на акредитацію подається через портал «Єдине вікно міжнародної торгівлі Китаю» згідно з Порядком реєстрації іноземних виробників імпортних харчових продуктів шляхом створення особистого кабінету та реєстраційної заявки, яка схвалюється Компетентним органом України (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).
Після реєстрації виробничої потужності для експорту до КНР імпортер має отримати ліцензію GACC.
Ознайомитись із переліком ухвалених потужностей для експорту меду до Китайської Народної Республіки можна за цим посиланням.
Перед відправленням вантажів до КНР необхідно обов’язково переконатися, що ви потрапили у списки, та перевірити наявність дозволу (для потужності) на експорт у Реєстрі закордонних виробників імпортних харчових продуктів.
Де ознайомитись із покроковою інструкцією?
Відповідні стандарти та положення Китайської Народної Республіки щодо експорту продуктів для споживання людиною (зокрема, меду) опубліковані на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Вимоги країн світу».
У разі відповідності виробника вимогам країни призначення – КНР (що має засвідчити відповідний акт державного контролю від Держпродспоживслужби) він надсилає до центрального апарату Держпродспоживслужби визначений перелік документів, який можна знайти за цим посиланням.
Для прискорення процедури зверніться у Держпродспоживслужбу за місцем реєстрації вашої виробничої потужності.
Де ознайомитись з вимогами щодо експорту меду?
Для ознайомлення із повним переліком вимог щодо експорту меду до КНР, які передбачені Протоколом між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головним митним управлінням Китайської Народної Республіки (GACC) щодо вимог для меду, який експортується з України до Китайської Народної Республіки (далі – Протокол), потрібно скористатись цим посиланням.
Особливу увагу зверніть на ст. 5 Протоколу, де вказані карантинні вимоги.
Сертифікат здоров’я на експорт меду з України до Китайської Народної Республіки має бути погодженої форми.
Які допустимі норми забруднювальних речовин?
Наразі у КНР відсутній єдиний консолідований документ, який регламентує максимально допустимі рівні забруднювальних речовин у харчових продуктах усіх категорій.
Натомість чинними є два базові документи:
- GB 2761 «Допустимі рівні вмісту мікотоксинів у харчових продуктах»;
- GB 2762 «Допустимі рівні вмісту забруднювальних речовин у харчових продуктах».
Знайти ці стандарти можна за цим посиланням або використавши цей ресурс.
Важливо зазначити, що сайт є безпечним й можна спокійно на нього переходити. Просто він не має SSL-сертифіката, переважна більшість китайських сайтів їх не мають.
ЄС: що потрібно знати
Для того, щоб успішно експортувати до ЄС, спочатку потрібно розібратися із визначеннями.
У випадку експортування до ЄС потрібно перевіряти, що саме називають медом у Європейському Союзі, щоб порівняти визначення та дійти правильних висновків.
Для прикладу: визначення «мед» може мати лише той продукт, що відповідає усім вимогам якості та безпечності, які зафіксовані у Директиві Ради №2001/110/ЄС.
У європейському законодавстві є також таке поняття, як «мед для випікання». Такий мед має містити обов’язкову позначку «Лише для кулінарії».
Мед для випікання – це мед, придатний для промислового використання або як інгредієнт в інших харчових продуктах, які потім піддаються обробленню.
Наказом Мінагрополітики від 19.06.2019 № 330 (зареєстрованому в Мін’юсті 04.07.2019 р. за №725/33696) затверджено Вимоги до меду.
Які допустимі норми забруднювальних речовин?
Максимально допустимими рівнями окремих забруднювальних речовин згідно з Регламентом Комісії (ЄС) від 19.12.2006 № 1881/2006 (далі – Регламент № 1881/2006) вже не керуються, оскільки він втратив чинність. Наразі діє Регламент Комісії (ЄС) 2023/915 від 25.04.2023 про максимальні рівні певних забруднювачів у харчових продуктах, яким скасовано попередній документ.
Щоб правильно стікерувати та маркувати продукт, потрібно звернутися до Регламенту (ЄС) № 1169/2011 Європейського парламенту та Ради від 25.10.2011 про надання інформації про харчові продукти споживачам, який є обов’язковим для виконання.
Для експорту меду натурального (код згідно з КН ЄС 0409) в межах ПВЗВТ між Україною та ЄС діє безмитна тарифна квота.
Про поточний стан використання безмитних квот ЄС Україною можна дізнатися у розділі вебсайту Європейської Комісії «Tariff quota consultation».
Загальні вимоги до імпорту харчових продуктів тваринного походження:
- продукти повинні походити з зареєстрованих потужностей або потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл в країні-експортері, яка включена до дозвільного списку країн з правом експорту відповідної продукції до ЄС (див. Рішення (ЄС) 2011/163);
- продукти мають супроводжуватись сертифікатом здоров’я, виданим компетентним органом країни-експортера;
- продукти повинні пройти обов’язкову перевірку кожного вантажу із цим товаром на прикордонному пункті пропуску країни ЄС, де здійснюються ветеринарні перевірки.
Як зареєструвати потужність та потрапити у списки?
- Укласти зовнішньоекономічний контракт.
- Уточнити вимоги щодо показників безпечності, які діють у країні призначення ЄС.
- Зареєструвати експортні потужності у відповідному реєстрі Держпродспоживслужби як експортера меду із зазначенням країни призначення (безоплатно).
Щоб пройти реєстрацію та потрапити у реєстри, зверніться у Держпродспоживслужбу за місцем реєстрації вашої виробничої потужності.
Додаткові вимоги замовників з ЄС
Замовники з ЄС можуть вимагати від виробника наявності сертифіката відповідності певному міжнародному стандарту (зазначається у контракті):
- ISO 22000;
- FSSC 22000;
- BRC;
- IFS.
Під час війни сертифікат IFS отримати не можна. Жодний провідний європейський орган із сертифікації не має акредитованих фахівців зі стандарту IFS в Україні. Для відправлення європейського фахівця до іншої країни необхідно застрахувати його життя, а тревел-страхування в країні з воєнним станом і активними бойовими діями коштує невиправдано великих коштів. Європейські компанії відмовляються через це відправляти своїх фахівців.
Будьте уважними й заздалегідь проговорюйте цей нюанс з іноземними замовниками!