🎦 Закон України № 3221-IX щодо вдосконалення продовольчої безпеки: відеодайджест змін

26 жовтня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» № 3221-IX, спрямований на вдосконалення законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин.

Новий документ вніс зміни у 17 законів України. Норми Закону максимально наближені до вимог ЄС у сфері безпечності харчових продуктів. Особлива увага – на виробництво продуктів тваринного походження.

Термінологічні новації

Законом № 3221-IX упроваджують нові визначення термінів у низці законів про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, а також виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Зокрема, визначення додано у закони України:

• «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
• «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»;
• «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»;
• «Про матеріали й предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами».

Наведемо деякі з нових визначень.

Вода питна – вода, яка відповідає вимогам, встановленим законодавством України до води, призначеної для споживання людиною. Вода питна є харчовим продуктом.

Дієтична добавка – харчовий продукт, який:

• є концентрованим джерелом поживних речовин (у тому числі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом;
• виготовляється у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування чи в інших формах рідин та/або порошків;
• призначений для споживання в невеликих визначених кількостях;
• споживається як доповнення до звичайного раціону окремо або в комбінації з іншими харчовими продуктами.

Історія безпечного харчового споживання – підтверджена інформація про безпечність харчового продукту, що ґрунтується на зведених даних та досвіді постійного використання харчового продукту протягом не менше ніж 25 років у звичайному раціоні значної кількості населення країни. Така інформація може включати, зокрема, наукові результати, результати статистичних спостережень, відомості з відповідних реєстрів.

Окремі показники якості харчових продуктів – показники та/або властивості харчових продуктів, що застосовуються для виконання одного або кількох завдань:

• ідентифікація харчових продуктів;
• встановлення вимог до продуктів дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, а також до харчових продуктів для контролю ваги;
• інформування споживачів про властивості харчових продуктів, зокрема шляхом їх маркування.

Об’єкти санітарних заходів – харчові продукти, матеріали й предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами, та маркування, якщо воно стосується безпечності харчових продуктів.

Твердження про поживну цінність – твердження, яке стверджує або вказує на те, що харчовий продукт має певні поживні властивості через його:

• енергетичну цінність (калорійність), яку він має у зменшеній або збільшеній кількості чи не має взагалі;
• поживні речовини або інші речовини, які він містить у зменшеній або збільшеній кількості чи не містить взагалі.

Як новації у сфері поводження з пестицидами й агрохімікатами впливають на програми-передумови системи НАССР

У Закон України «Про пестициди й агрохімікати» внесено наступні зміни:

1) частину першу статті 1 доповнено абзацами дев’ятнадцятим – двадцять першим такого змісту:

• одержання посвідчення про право роботи з пестицидами – процес, організований відповідно до законодавства про пестициди й агрохімікати, який включає навчання з питань безпечного поводження з пестицидами, тестування, отримання свідоцтва про проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та подання заяви на видавання посвідчення про право роботи з пестицидами;
• посвідчення про право роботи з пестицидами – документ, який надає право особі провадити діяльність, пов’язану з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів, а також з торгівлею пестицидами, відповідно до вимог законодавства про пестициди й агрохімікати;
• свідоцтво про проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами – документ, який за результатами тестування підтверджує отримання необхідних знань і навичок, набутих особою під час навчання з питань безпечного поводження з пестицидами, та є підставою для одержання посвідчення про право роботи з пестицидами;

2) частину другу статті 11 викладено в такій редакції:

• Особи, діяльність яких пов’язана з організацією робіт зі зберігання та/або застосування пестицидів або з проведенням робіт із транспортування, зберігання, застосування, торгівлею пестицидами, повинні мати посвідчення про право роботи з пестицидами.
• Посвідчення про право роботи з пестицидами видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, після проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та отримання свідоцтва про проходження такого навчання. Строк дії посвідчення про право роботи з пестицидами та свідоцтва про проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами становить два роки. Порядок одержання посвідчення про право роботи з пестицидами визначається Кабінетом Міністрів України.